11. 9. 2021: Стріча Русинів на Лемковині. Нагородили Ярослава Трохановского і Юрия Фірцака
Вчас офіцияльной части, яка одкрыла перше пленарне засіданя, переданы были дві наогорды - Преміі ім. Василя Турока-Гетеша за 2020 і 2021 рр.
Гымнами Польской Республикы, Русинів і Европейской Уніі зачал ся XVI Світовый Конґрес Русинів, якій проходит в днях 10.-11. вересня/септембра 2021 р. в Креници.
Вчас офіцияльной части, яка одкрыла перше пленарне засіданя, передана была Премія ім. Василя Турока-Гетеша за 2020 і 2021 рр. Оцінены были Маестро Ярослав Трохановскій, основатель і долголітній ведучый славного Репрезентацийного Ансамблю Лемків в Польщы «Лемковина» та член Світовой Рады Русинів, доктор історично-культурных наук, Юрий Фірцак з Румуніі.
Єдна сила
Присутных привитал ґазда стрічы Андрий Копча – ведучый Стоваришыня Лемків, орґанізациі з Польщы, яка є членом Світового Конґресу Русинів. XVІ Світовый Конґрес Русинів одбыват ся на Лемковині, в курортным місті Крениця. Присутны сут на ним членьскы русиньскы орґанізациі і активісты з Польщы, Словациі, Украіны, Чех, Мадяр, Сербіі, Хорвациі, Румуніі та Зъєднаных Штатів Америкы і Канады.
Польскы самоурядовы власти представляют м.ін. бургомайстер Крениці, Пьотр Рыба, і староста ґорлицкого повіту, Мария Ґубала. Андрий Копча привитал дальшых запрошеных гости, в тым ведучых запрошеных другых лемківскых орґанізаций.
Офіцияльно Конґрес одкрыл теперішній ведучый Світовой Рады Русинів, Штефан Лявинец. Внет одбыла ся ґаля переданя признаных нагорід – Преміі ім. Василя Турока-Гетеша, лавреатам за послідні два рокы, за вызначный вклад в розвиток і покріпляня русиньской (лемківской) культуры.
Оцініня за 2021 р. отримал Ярослав Трохановскій. За 2020 р. нагорода была признана для Юрия Фірцака. Оба лавреаты коротко ся выповіли, дякуючы за доцініня іх жытьового старунку. Передана была і нагорода Pro Arte Ruthenorum для Влада Няраді.
В дальшій части проходят слідуючы пункты проґраму. Председа Світовой Рады Русунів спомянул минутом тишы на вызначных русиньскых діячів, якы одышли до вічности за послідні два рокы. Делеґаты вшанували памят м.ін. Богдана Ґамбаля, Павла Стефановского і Ольгы Прокоп.
Ярослав Трохановскій
Ярослав Трохановскій народил ся 19. лютого/фебруара 1940 р. в Білцареві (західня Лемковина). То лемківскій композитор, музик, дириґент, соспільный діяч, публициста, поета, основатель Репрезентацийного Ансамблю Лемків в Польщы «Лемковина».
Як 7-літній хлопец вєдно з родичами был выгнаный на західні землі Польщы і оселеный в селі Чмель близко Любіна. По закінчыню основной школы вчыл ся в Державній Музичній Школі в Ліґници. Уж в старшых клясах той школы покликано го до Ліґницкой Симфонічной Оркєстры, а тіж на учытеля в музичній школі в недалекым Яворі. Вчас войсковой службы (1960-1962) в Єленій Горі был в войсковій оперетці першым гушлярьом, а в дутій оркєстрі грал на валторни. Учытелювал тіж в середній музичній школі в Валбжыху. Абсольвент Музичного Студиюм во Вроцлаві.
В 1965 р. основал першый народный ансамбль на землях выгнаня – в Лісци близко Любіна, з якым выступувал в вельох місцях Нижнього Шлеска, а тіж на фестівали в Саноку (1967 р.).
В 1968 р. вернул ся з выгнаня на Лемковину. О рік, в 1969 р. основал леґендарный Ансамбль Пісні і Танця «Лемковина», з якым концертувал не лем в Польщы, але і на Словациі, Украіні і в ЗША та Канаді.
В 1983 р. в його хыжы в Білянці задумал вєдно з Петром Трохановскым і Володиславом Грабаном орґанізувати пленеровы варштаты «Лемківска Ватра». Были они орґанізуваны ансамбльом Лемковина через першы рокы той подіі, закля не была підступом перенята в 1990 р. украіньском орґанізацийом Обєднаня Лемків з Ґорлиц.
Я. Трохановскій єст автором чысленных композиторскых опрацувань, в тым м.ін. музикы до лемківского нацийонального гымну «На Лемковині» (автор слів І. Русенко), Лемківской Суіты або Лемківской Співочой Симфоніі (твір на велику симфонічну оркєстру і хоры), Лемківской Елеґіі (історична поема), Лемківской Оперовой Драмы (на основі драмы «Вертеп в Карпатах» І. Русенка), але тіж церковных творів. В своій творчости од все інспірує ся І. Русенком. Пише і компонує головно патріотичны, тужливы і покріпляючы творы.
Юрий Фірцак
Юрий (Ґеорґій) Фірцак народил ся 10. червця/юнія 1955 р. в Лупенах, гунедорского повіту в Румуніі.
В 1982 році завершыл історично-філософічну секцию, Історично-Філософского Факультету Клуж-Напокского Університету ім. Бабеша-Бойяі. Од 1999 р. є доктором історично-культурных наук Клужского Університету. Є шефом секциі односин з публиком і музейного менаджменту при Музею Дако-римской цивілизациі міста Девы, а тіж заступцьом председы Товариства Борців Грудньовой Революциі 1989 р. і його офіцийным представником.
Лавреат є головом Історичного Товариства і Аґрарной Ретролоґіі Гунедорского Філіялу. Юрий Фірцак є специялистом в обшыри істориі культуры, румуно-мадярскых культурных звязків Епохы Просвічыня. Єст автором чысленных опрацувань.
Єст председем головной русиньской орґанізациі в Румуніі – Культурного Товариства Русинів Румуніі. Юрий Фірцак был депутатом Русинів до румунского парляменту.
Севериян КОСОВСКЫЙ, ЛЕМ.фм
(Публікуєме в оріґіналї – лемківскім варіантї русиньского языка.)
